Як позначилася світова банківська криза на роботі українських банків?

Українські банки не відчули і навряд чи відчують на собі вплив американської банківської кризи, оскільки ресурсна база наших банків майже на 80% складається із коштів населення і підприємств, а ліквідність найбільших банків задовольняє найжорсткіші вимоги банківського нагляду. Українські банки не так залежать від тенденцій світового ринку, як європейські чи російські банки, оскільки обсяги запозичення банківської сфери за кордоном становлять незначну суму. Для Приватбанку ця цифра (залежності) ще менша - 9,5%

У Росії влада вживає заходи для підтримки фінансового ринку і ринку цінних паперів. Чи будуть такі заходи в Україні?

Я не думаю що такі заходи потрібні сьогодні в Україні. Банківська система має достатню ліквідність. Наприклад, у Приватбанку на сьогодні залишок у касі й банкоматах – більше 3 мільярдів гривень, приблизно стільки ж на рахунках у Нацбанку і ще 1,2 мільярда в перерахунку на долари на кореспондентських рахунках в першокласних банках, які не постраждали від кризи. Капітал Приватбанку – 8 мільярдів гривень. Можна пишатися, що вже третю поспіль світову кризу українські банки зустрічають з надмірною ліквідністю і клієнтами, які довіряють своїм банкам. Результати Приватбанку за 8 місяців цього року - 939 млн. гривень до оподаткування (за 8 міс. 2007 р. 467 531 грн.).

На Єдиному казначейському рахунку уряду знаходиться близько 17 млрд. грн. Наскільки ці кошти можуть бути ефективно використані для підняття ліквідності банківської системи? І, взагалі, як впливає на банківську систему накопичення такої суми на ЄКР?

Саме по собі перебування коштів на казначейському рахунку не є проблемою, якщо НБУ і уряд ведуть узгоджену політику управління грошовою масою. Підприємства-розпорядники бюджетних коштів активно розміщують їх у банках на депозитах, і ці кошти використовуються як джерело формування пасивів банків.

Для економіки важливішим є питання: чи не є така велика сума на казначейських рахунках свідченням вимивання обігових коштів з балансів підприємств?! 

Нині обговорюється питання можливого погіршення ситуації в банківському секторі України за рахунок зростання неплатежів по вже виданих кредитах. Як Ви вважаєте, наскільки зараз є безпечним рівень неплатежів?

Ми не бачимо погіршення платіжної дисципліни клієнтів як у сегменті корпоративних позичальників, так і в сегменті позичальників фізичних осіб. Обговорення цього питання продиктоване різкою тональністю заяв міжнародних експертів, але це викликано наслідками кризи на американському ринку іпотеки. Сподіватимемося, що рішення уряду США викупити проблемні іпотечні активи американських банків на суму більше 800 млрд. дол. приведе до стабілізації ситуації.

Чи варто чекати жорсткішої політики банків щодо позичальників через побоювання кризи неповернень, зміни процентних ставок?

Безперечно, змінюються як кредитні, так і депозитні програми. Причому збільшення ставок є об`єктивним, оскільки багато банків, особливо з іноземною участю, одержують кошти з зовнішнього ринку, а там відсоткові ставки збільшилися дуже сильно. Натомість, у Приватбанку восени стартують нові привабливі кредитні програми для населення, перш за все на основі масового використання кредитних карт, за якими умови кредитування не змінилися. Грейс період по кредитних картах до 55 днів залишається із ставкою 0%.

Сьогодні світові ЗМІ пишуть про  безробітних банкірів у Лондоні та Нью-Йорку. Чи не розглядали ви можливості запросити західних фахівців до України?

Добрий банкір навряд чи залишиться без роботи... А якщо серйозно, то на вулиці в першу чергу опинився менеджмент інвестиційних підрозділів, який займався так званими дериватами (фінансовими інструментами -УНИАН). Банкіри, що займаються реальним сектором економіки і обслуговуванням населення,  без роботи не залишаться. Навпаки, роздрібні банки показують добрі результати щодо прибутковості роботи. Добре почуваються банки Італії, Німеччини та кількох інших країн, що не вкладали гроші в американську іпотеку.

Багато в чому менеджмент банків, які зазнають збитків від інвестиційної діяльності, перш за все від ризикових вкладень в американські похідні іпотечного ринку, несе відповідальність за ситуацію, і за невиправдані бонуси, страховки, виплати, які робилися на свою користь за рахунок клієнтів і акціонерів.

Ми не розглядали можливість запрошення західних менеджерів. Як показує досвід роботи на ринку західних банків, котрі придбали українські фінінституції, є певна різниця в менталітеті. Наші фахівці справляються не гірше.

unian.net (Розмовляв Захар Дмитренко)