На сьогоднішній день в Україні діє Закон «Про безоплатну правову допомогу». З перших днів створення системи Безоплатної правової допомоги я активно включилася в цю роботу. Дуже логічно і розумно побудовано надання такої допомоги незахищеним верствам населення. Велика кількість людей, які не мають змоги укласти договір про надання їм правової (адвокатської) допомоги, не маючи на це коштів, зараз мають унікальну можливість бути захищеними, не переймаючись при цьому проблемами фінансового характеру.

Адвокати системи БВПД (безоплатної вторинної правової допомоги) надають якісну допомогу саме за рахунок держави.

Особі, яка потребує допомоги адвоката під час затримання працівниками правоохоронних органів, достатньо лише висловити таке бажання і протягом години черговий адвокат центру БВПД прибуде.

Далі, в обов’язковому порядку, відбудеться конфіденційне побачення адвоката і особи, яка потребує юридичної допомоги, буде вироблено спільну правову позицію і в подальшому особі, повністю довірившись в руки професіонала, не потрібно буде хвилюватись за законність дій працівників міліції, прокуратури та суду відносно нього. Весь тягар юридичного супроводу законом покладено на адвоката, який має добросовісно виконати свою роботу та відзвітувати до центру безоплатної допомоги щодо виконаного доручення.

Щоденні цілодобові чергування адвокатів за графіком уже стали звичайною справою для наших колег. Багато вдячних людей пишуть слова подяки в адресу місцевих  та регіональних центрів БВПД на всій території нашої держави. І я горда з того, що хороше починання сьогодні не просто прижилося, а й розвивається, набираючи темпи - відкриваючи простим людям усе нові можливості. Але про це в інших статтях.

Сьогодні розповім лише історію однієї ночі.
Це чергування залишило в мене неординарні спогади, мабуть, на все життя…

Відповідно до доручення центру безоплатної правової допомоги, я, близько 4 години ранку, прибула у міський відділ міліції для надання правової допомоги особі під час затримання її працівниками правоохоронних органів. Цього разу моїми підзахисними виявились досить цікаві молоді люди. Зберігаючи адвокатську таємницю, можу сказати лише що один із них був журналістом, а інший – громадянином Російської Федерації.

Після конфіденційного побачення з хлопцями я була трішки шокована: хлопець із Росії приїхав до свого знайомого у моєму рідному місті для того щоб перевірити чи правда на Україні є фашисти і бандерівці, які знущаються над людьми, чи насправді в нас тут так погано живеться простим людям, як говорять у ЗМІ Росії, і чи все ж таки потрібно їхати нас захищати….

Працюючи адвокатом уже давно, мені часто доводиться зустрічатися з досить неординарними людьми, але цього разу стало по-особливому моторошно.
Обидва хлопці знайомі з раннього дитинства і підтримували стосунки. Але, зважаючи на теперішні події спочатку на Майдані, а тепер і на сході України, спільну мову було втрачено. Юнак з Росії, маючи українське коріння, щиро хотів допомогти і повідомив нашого земляка, що готується з друзями їхати воювати, визволяти нас з вами. І лише після довгих годин розмов ніби почув нашого земляка, що такої необхідності немає, але не повірив йому остаточно і вирішив усе перевірити особисто.

Він приїхав усього лише на кілька днів за враженнями і від того, якими вони будуть, залежить чи поїде кілька десятків 30-ти річних хлопців воювати з українцями!...

От наш земляк-журналіст і старався як міг. Ввечорі хлопці відпочивали у одному із кафе нашого міста: спілкувалися з молоддю, пили пиво, знайомилися з дівчатами… потім наш земляк забажав показати своєму гостеві як у нас захищають права громадян, як працює правоохоронна система і те, що у нас більшість людей добрі і миролюбиві.
Хлопці почали бавитися кнопкою виклику в кафе, абсолютно без необхідності вони раз за разом викликали офіціанта доки адміністратор кафе не викликав наряд міліції і хлопців було доставлено у міський відділ міліції.

Переляканий гість, боячись щоб його не закатували, все знімав на відео в телефоні поки той не розрядився. Потім (як сам мені пізніше розповів, передивившись американських фільмів), повідомив, що йому потрібен адвокат. І у відповідь несподівано  почув: «Буде тобі адвокат!». Уже за 40 хвилин я, як черговий адвокат, спілкувалася з хлопцями і ми спільно вирішували що і яким чином будемо робити далі. За кілька годин ми всі втрьох вийшли з міського відділу міліції. Втомлені, але щасливі, кожен ділився своїми враженнями. Наш земляк вкотре повторював, що багато що слід удосконалювати в нашій державі, але ми для того і живемо в період змін. Гість із Росії був приємно вражений спілкуванням з правоохоронцями і все ще не міг повірити, що за ним ніхто не біжить, що його не побили, не забрали в психіатричну лікарню, не закрили і що він просто так має можливість бути захищеним адвокатом, яка тільки-но через його забаганку вимушена була не спати пів-ночі і тепер прогулюється ранковим містом і просто розмовляє з ним нарізні теми: від політичних до побутових… А я просто йшла, стомлена і вражена, раділа початку нового дня, по-своєму бачачи роль захисника та розуміючи як дуже я люблю свою професію.

Якщо у Вас виникають будь-які юридичні питання, звертайтеся за допомогою до адвоката Сьори Оксани Миколаївни за адресою:
м. Кіровоград, вул. Соціалістична, 68, оф. 2;
Телефони: 095-337-44-63, 067-520-06-56;
Пишіть мені в інтернеті: http://www.ladyadvocat.com.ua,   son_som@mail.ru