Вперше, в стінах Кіровоградського обласного художнього музею, відбувається виставка неперевершеного майстра мініатюрного живопису, відомого в усьому світі митця-самородка, художника-земляка Івана Павловича Похитонова.
Іван Павлович Похитонов народився 27 січня 1850 року в нашому степовому краї в с. Мотронівка на Єлисавеградщині (нині с. Зелений Гай Знам’янського району Кіровоградської області).
З самого дитинства Іван Похитонов вирізнявся волелюбством і наполегливо шукав свій шлях. Початкову освіту отримав закінчивши кращий на той час в Єлисаветграді учбовий заклад - чоловічий пансіон Гумберта. Навчався в Полтавському кадетському корпусі, який досить швидко покинув, спробувавши армійського життя і зрозумівши, що це не його життєва стезя. Потім вступив до Миколаївської реальної гімназії, після закінчення якої став студентом сільськогосподарської академії у Москві з якої був відрахований за причетність до нечаєвської організації та був направлений у «заслання» в рідне село Мотронівку. Далі навчався в Одесі на факультеті природничих наук Новоросійського університету, але і цей заклад не вдалося закінчити. За наполяганням батьків Іван був змушений повернутися до рідного маєтку.
Рішення стати художником було прийнято після відвідування саме в Одесі виставки передвижників у 1877 році. З того часу Іван Похитонов постійно займається живописом. Відвідує Італію, трохи згодом Францію, Бельгію. Починає виставляти на продаж свої картини. В Парижі знайомиться з яскравою феміністкою Матильдою Вульферт, яка стала його першою дружиною. Цей шлюб розпався через 10 років. Подальше особисте життя Івана Павловича було пов’язане з молодшою сестрою Матильди Євгенією Вульферт.
На початку 1900-х Похитонов отримав звання Дійсного члена Імператорської Академії мистецтв і став членом Товариства пересувних художніх виставок.
Більшу частину свого життя митець проживав за кордоном в Бельгії, але неодноразово на поч. 20 ст. повертався на Батьківщину. Проживав в Петербурзі, в маєтку Жабовщизна Мінської губернії, в Москві, в Єкатеринодарі… В 1919 році повернувся в Бельгію, де пройшли його персональні виставки: в 1922 році – в Льєжі (в цьому місті є вулиця названа на честь Похитонова) та в 1923 році – в Антверпені.
Помер Іван Похитонов 23 грудня 1923 року.

Найбільш вагомими виставками на батьківщині митця були:
в 1963 році з ініціативи дочки і внука І. Похитонова в Третьяковській галереї;
в 1980 році в музеї українського образотворчого мистецтва (нині Національний художній музей України);
та в 2010 році в Третьяковській галереї.

Відвідувачі Кіровоградського обласного художнього музею мають можливість переглянути унікальні художні твори Івана Похитонова зі збірок Національного художнього музею України («Вечір на Україні»; Ескіз декорації до музичної драми «Черевички»; «Купальні у Франції») та Київського музею російського мистецтва («Згарище. Околиці Парижу»; «Старий будинок в Никольському»; «Пейзаж. Бельгія»; «Гаряче джерело. Кубань»).
Виставка відкрилась завдяки плідній співпраці Київського музею російського мистецтва, Національного художнього музею України та Кіровоградського обласного художнього музею. Особливу вдячність за можливість представити роботи на батьківщині митця заслуговує колектив Відділу Державної служби охорони при УМВС України на чолі з начальником Олександром Васильовичем Спінулом, які організували і забезпечили охорону і перевезення до Кіровограда неперевершених мистецьких перлин Івана Похитонова.
Заслужений журналіст України, мистецтвознавець Броніслав Петрович Куманський під час урочистостей зазначив, що дана виставка є без перебільшення непересічною подією в мистецькому житті краю та поверненням Івана Похитонова додому.
Народний художник України, голова правління Кіровоградської обласної організації Національної спілки художників України Михайло Володимирович Надєждін зворушливо та щиро зізнався, що лише сьогодні, саме на цій виставці він відкрив для себе Похитонова, відмітивши високий рівень майстерності майстра.
Завідуюча відділу мистецтв Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І. Чижевського Світлана Анатоліївна Ушакова відмітила у своєму виступі, що виставка в музеї вразила, що відвідуючи в різних містах України і колишнього Радянського Союзу музеї завжди намагається знайти і переглянути роботи саме Івана Павловича.
Під час відкриття виставки лунало багато схвальних відгуків і поздоровлень. Отримали вітання від співорганізаторів виставки. Поздоровив і Віктор Васильович Пєтраков – начальник Управління по збереженню культурних цінностей Росохоронкультури Міністерства культури Російської Федерації, який передав музею альбом та буклет виставки в Третьяковській галереї з автографами від упорядників альбому та організаторів виставки. Приємно було отримати привітання з Бельгії від відомого дослідника творчості Івана Похитонова Олів’є Бертрана та Надії Авдюшевої Лекомт.
Сподіваємось, що виставка, яка відкрилася в Кіровограді, це лише перший крок в представленні художніх шедеврів нашого земляка на батьківщині, і в найближчий час буде вирішене питання перегляду більшої частини мистецької спадщини Івана Похитонова, ознайомлення з архівними та друкованими матеріалами. І звичайно, ми не втрачаємо надію, що в нашому музеї з’явиться свій Третьяков, який зможе передати з своєї колекції експонати, як картини так і архівні документи, до фондів Кіровоградського обласного художнього музею. А можливо, зберуться потужні меценати та закуплять художні твори до музейної збірки. Тоді, хоча б частково, здійсниться мрія Івана Похитонова щодо передачі частини своїх картин рідному місту у випадку відкриття в ньому художнього музею.

Тетяна Ткаченко – директор Кіровоградського
обласного художнього музею